Рисунок, живопис, скульптура

Матеріали та техніки

*рисунка.Соус***

В образотворчому мистецтві і в тому числі у різних його видах і жанрах використовується безліч художніх матеріалів, застосування яких сприяє найбільшому втіленню задуму художника, робить його роботу справжнім твором мистецтва.

У сучасному навчальному процесі вищого художнього навчального закладу частіше за все використовуються графітні олівці, вугіль, соус, сангіна, сепія, туш, акварель тощо.

Техніки виконання розподіляються на сухі та мокрі. Суха техніка найбільш популярна серед студентів, тому що виконується на папері чи картоні вугіллям, соусом, сангіною, сепією без використання води та пензлів на будь-якому (за якістю) папері. Мокра техніка більш складніша, тому що при виконанні рисунка потребує використання різних за розмірами пензлів, матеріалів, які розчинюються водою, а також особливого паперу, що здатний витримати розмочування та тертя. Але найбільш складною є змішана техніка, де можна поєднувати різні:

- графічні матеріали – вугіль, соус, сангіна, олівець, сепія та інше;

- інструменти – пензлі, розтушовки, пір’я, резинка;

- техніки – суха та мокра.

Як правило, завдання на застосування різних матеріалів та технік в академічному рисунку виконуються на старших курсах.

Матеріали та технічні прийоми вивчаються як на заняттях з академічного рисунка в аудиторії, так і при виконанні короткочасних начерків, домашніх завдань, а також при копіюванні рисунків відомих художників. Справа у тому, що майже всі різновиди технічних прийомів, якими ми користуємось зараз, склалися в основному ще в часи епохи Відродження, багато використовувалися та розвивалися в подальшому. Уважне вивчення та копіювання рисунків старих майстрів надає студентові можливість значно поширити власний досвід, зробити техніку й прийоми виконання рисунка більш досконалими. Але слід також зауважити, що студентів, як правило приваблюють взірці, які виконані на високому технічному рівні, красиві та ефектні, тому і при копіюванні вони значну увагу віддають зовнішньому вигляду, технічним прийомам та манері виконання рисунка, забуваючи, що техніка є лише однією зі складових рисунка, засобом втілення академічного чи творчого задуму художника.

Суха техніка

Мокра техніка

Змішана техніка

СОУС, ЯК РИСУВАЛЬНИЙ МАТЕРІАЛ

Соус став відомим, як матеріал рисунка, приблизно в кінці XVIII – на початку ХІХ століть. Його активно використовували французькі та російські художники. Перш за все слід відзначити І. Н. Крамського, який створив цілу галерею соусних рисунків своїх сучасників: портрет Васнєцова В., портрет Чистякова П. і багато інших, де показав багате різноманіття соусу як рисувального матеріалу. Соус застосовували в своїх рисунка також І. Рєпін, М. Ярошенко, О. Саврасов. З кінця XIX ст. соус став застосовуватись все рідше і рідше, хоча як матеріал він має багато гарних якостей. Соус відрізняється незвичайно глибоким тоном з приємною оксамитовою поверхнею та широким тоновим діапазоном.

Сєров В. портрет О.Орлової

Соус – це м’який матеріал для рисунка в формі паличок, виготовлений з порошку тонко перемелених продуктів згорання, в який додається слабкий розчин рослинного клею, після чого він пресується і надходить в продаж у вигляді циліндричних паличок, загорнутих у фольгу. Соус випускається трьох видів: чорний, сірий, коричневий (цей рідше). Своїми характеристиками соус нагадує пастель і сепію, але має більш насичені тони. Використовують соус, як для нанесення попередніх ескізів рисунка, так і в якості самостійного матеріалу для написання великих картин.

Однак працювати соусом дуже важко, він не терпить постійних поправок, погано знімається з паперу, а при сильному натиску на папір дає зайву чорноту. Рисунок соусом вимагає від художника уважності, підвищеної охайності і методичності в роботі.

Працювати соусом можна двома способами – сухим і мокрим.

Крамський І. Портрет П.Чистякова

ІНСТРУМЕНТИ ТА МАТЕРІАЛИ

Соус

Розтушки паперові Розтушки гумові Розтушки замшеві

Пензлі Вата

Резинка Наждачний папір

ПРИЙОМИ РОБОТИ

Сухий спосіб.

Перш, ніж розпочати працювати на аркуші, паличку соусу розтирають об шматочок дрібного наждачного паперу. Потім цим порошком за допомогою розтушовки наносять тон на рисунок. Працюють сухим соусом, застосовуючи замшеву або з м’якого паперу розтушовку, а також ганчірку або тампон з вати. Моделюють спочатку основні форми і великі поверхні рисунка, в ході роботи за необхідністю користуються то одним, то іншим інструментом. При бажанні підсилити тони в тіні додають необхідну кількість соусу-тону ударом палички соусу і одразу ж розтирають ці плями тампоном вати. Деталі моделюють і завершують найчастіше вугільним олівцем, який дає однорідну з соусом матову поверхню. В процесі роботи, коли є необхідність зняти соус з паперу, користуються гумкою, клячкою, ганчіркою або тампоном з вати. Соус дуже м’який, ламкий матеріал і коли його застосовують в сухому вигляді, він кришиться, розсипається, тому не варто ним працювати у штриховій манері.

І. Використання паперової палички-розтушовки

Симчич Ю., ІV курс, 2016 р.

ІІ. Використання замшевої розтушовки

Конечний М., ІV курс, 2015 р.

ІІІ. Використання вати для розтирання та гумки для зняття зайвого тону

Рисунки, які створені соусом, треба зберігати під склом або злегка фіксувати їх рідким (п’ятивідсотковим) розчином желатину або казеїну, але все одно, при фіксації рисунки темніють, що порушує їх тонову будову. Взагалі варто нагадати, що соус, як матеріал має свої труднощі, пов’язані з поганим зчепленням з папером, але він дуже легко витирається гумкою, легко розтушовується і тому має свої переваги при виконанні складних та тривалих завдань по відношенню до графітного олівця чи вугілля. Не треба тільки користуватися соусом у тому вигляді, в якому він продається, особливо на невеликих за розмірами рисунках.

Мокрий спосіб.

Частіше за все соус застосовується у мокрому вигляді, що дозволяє ефективніше його використовувати в академічному рисунку та розкривати його якості й багатющі можливості. Знов варто нагадати, що взагалі рисувати краще на папері, який натягнуто на планшет, а тим більш, коли зображення планується виконувати мокрою технікою. Папір має бути не дуже шорстким, достатньо щільним, щоб витримати неодноразові розмиви водою та часте використання гумки. Для роботи з соусом необхідно підготувати посуд для води та соусу, а також акварельні пензлі різних розмірів. Можливе застосування великих щетинних пензлів – вони залишають після себе дуже ефектну і виразну фактуру. Спочатку наносять на папір легкий рисунок олівцем, потім, розчинивши соус в воді, відповідними пензлями широко прокладають великі площини та фон, намагаючись якомога точніше брати тонові співвідношення, які характеризують форму та світлотіньові градації. Соус, висихаючи на папері, самозакріплюється, але залишається глибоким і приємним по тону. Рисунки соусом нескладно виправити чи послабити в них перевантажені тоном місця за допомогою м’якої резинки. Завершальна стадія моделювання форм та обробки деталей потребує використання малих за розміром акварельних пензлів та вугільного олівця, за допомогою яких рисунок набуває досконалості. Варто нагадати, що мокрий соус дуже часто поєднують з іншими графічними матеріалами і це значно збагачує технічні можливості соусу і надає рисункам неповторності.

Рисунок мокрим соусом ведеться в основному так, як і іншими матеріалами в мокрій техніці. Він потребує до себе бережливого відношення, іноді збереження під склом.

Багатство технічних прийомів роботи соусом, приємна матова поверхня паперу, свідчать про те, що соус – чудовий матеріал для рисунка, його технічні можливості далеко невичерпні.

Послідовність роботи

Розчинений у воді порошок соусу наноситься пензлем на папір